Регіональні організатори публічного обговорення проекту Стратегії у Харкові, що відбулося 10 лютого 2015 року у приміщенні Харківського національного медичного університету, проаналізували анкети зворотнього зв’язку, які були заповненні учасниками після завершення зустрічі. З результатами аналізу можна ознайомитись далі.

10 лютого 2015 відбувся візит міністра охорони здоров’я України Олександра Квіташвілі та його команди до Харкова з метою презентації Національної стратегії побудови нової системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2025. Захід відбувався в два етапи.

На першу частину заходу були запрошені голови райдержадміністрацій, менеджери закладів охорони здоров’я та навчальних закладів в структурі МОЗ, та викладачі, всього близько 700 осіб. Міністр представив пріоритети реформи, серед яких зокрема виділив: передачу державних закупівель міжнародним організаціям, спрощення процесу перереєстрації ліків та виробів медичного призначення, переведення відомчих лікарень в єдину структуру. Після виступу міністр відповів на запитання та дав прес-конференцію. Звернула на себе увагу західна манера спілкування Сандро Квіташвілі з аудиторією – гумор, історії, персональна інформація. Все це якнайкраще передавало основну тезу виступу – нас чекає докорінна зміна парадигми, що лежить в основі української системи охорони здоров’я, а також надихало аудиторію, що є вкрай необхідним в годину радикальних змін.

Друга частина заходу була організована за підтримки Агенції Змін «Перспектива» та модерувалась Оленою Решетняк та Михайло Довгополом, фахівцями з управління змін Агенції Змін «Перспектива». Другу частину відвідали близько 200 осіб, серед них близько половини керівники та лікарі лікувальних закладів м. Харків та області, 20% – викладачі навчальних закладів системи охорони здоров’я, ще 20% – волонтери та громадські активісти м. Харків. Головне завдання другої частини було дати змогу учасникам задати команді, що створювала Національну стратегії, запитання та пропозиції. Міністр відкрив дискусію, після чого основними дискусантами виступила команда Стратегічної дорадчої групи при МОЗ:

  • Володимир Курпіта, голова Експертної групи СДГ, в минулому — консультант ВООЗ, виконавчий директор ВБО «Всеукраїнська мережа людей що живуть з ВІЛ» та Голова Державної служби України з питань протидії соціально небезпечних захворювань;
  • Андрій Гук, консультант та керівник проектів міжнародної технічної допомоги в галузі охорони здоров’я, голова правління ГО «Ініціативи у громадській охороні здоров’я»;
  • Тетяна Думенко, директор департаменту раціональної фармакотерапії в Державному експертному центрі МОЗ України, експерт у Центрі співпраці ВООЗ в секторі політики ціноутворення та реімбурсації лікарських засобів.

Вагомий внесок в дискусію внесла Світлана Горбунова-Рубан, заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров`я та соціального захисту населення.

Розмова тривала 3,5 години. Учасники могли ставити питання як в усному так і в письмовому вигляді, загалом президією було опрацьовано більш ніж 80 запитань. Зрозуміло, головною темою запитань була подальша доля різних галузей системи охорони здоров`я. Найдовше обговорювали реформування системи первинної медичної допомоги. Попри високу активність учасників та президії склалося враження, що певні засадничі тези до аудиторії донести не дуже вдалося, серед них зокрема:

  • презентована стратегія – лише чернетка, «дорожня карта», яка набиратиме конкретики за рахунок отриманого в процесі дискусій матеріалу, а також подальшого планування,
  • надання всебічної автономії областям та лікувальним закладам переносить питання «чому така низька зарплатня?» з МОЗ до іншого рівня, наприклад Стратегічна група вирахувала, що за поточним обсягом фінансування на одного лікаря первинної ланки, який буде обслуговувати 2000 населення, припадає 64000 грн. фінансування на місяць, але за ці гроші він може:
    • утримувати допоміжний медичний та технічний персонал (або залучати до цього свою сім’ю або послуги на аутсорсингу),
    • покривати витрати на матеріали та обладнання (або брати в лізинг або ділити з кількома іншими лікарями або використовувати аутсорсинг обладнання або обходитись без нього).

Головне при цьому – здатність цього лікаря надати адекватний обсяг медичних послуг за адекватною якістю.

Саме ці моменти в подальшому викликатимуть найбільш суперечностей в процесі імплементації реформи, оскільки вони підривають основи поточного світогляду української медичної спільноти: медична галузь – це армія, де нижчі ланки виконують накази вищих без обговорення (або з формальним обговоренням), завдання лікаря – лікувати хворобу, подбати про все інше – завдання держави, пацієнт взагалі не має права голосу, бо що він розуміє тощо.

Тим не менше отриманий зворотній зв’язок після завершення дискусії вселяє певний оптимізм. Так, було опрацьовано 88 анкет (приблизно половина учасників дискусії та більша частина тих, хто добув до кінця). Анкетування проводилось під час заходу на умовах анонімності відповідей.

Серед них вважають, вкрай необхідною реформу системи охорони здоров’я України 89% (відповіли абсолютною згодою на це твердження), ще 7% скоріше з цим погоджуються.

Серед опитаних рівно чверть відповіли абсолютною згодою на твердження «я позитивно оцінюю запропонований МОЗ варіант Реформи», ще 41% скоріше з цим погоджуються, що разом складає 66% учасників, які підтримують Національну стратегію реформи системи охорони здоров`я. Таких, що негативно оцінюють запропонований варіант – всього лише 4,5%.

Учасники високо оцінили запропонований формат дискусії, так серед опитаних 43% абсолютно погодились з твердженням, що «Обговорення допомогло мені краще зрозуміти Стратегію реформи», ще 36% скоріше погодились з цим твердженням, що разом складає 79% опитаних. Трохи обережніше учасники оцінили твердження «Після Обговорення мені стало краще зрозуміло, як реформа торкнеться мене найближчим часом, і що конкретно я можу робити»: 28% абсолютно погодилися, ще 27% скоріше погодилися, що разом складає 55%, тобто більше половини. Цей показник є дуже важливим, оскільки є однією з передумов початку реальних змін.

24% учасників абсолютно погодилися, що «Обговорення дещо змінило моє ставлення до Стратегії реформи», ще 34% скоріше погодилися з цим, тобто запропонований формат дозволив не тільки надати інформацію, але й дещо переконати більше половини учасників дискусії (58%).

Загалом необхідність «більшого залучення рядових спеціалістів до стратегічних рішень в медичній галузі» підтримали 82% учасників. 89% учасників побажали в подальшому примати участь в аналогічних заходах. Ці показники демонструють високу залучення учасників до реформи, що загалом дозволяє діагностувати високу готовність до змін певної частини медичної спільноти міста Харків.

У вільних коментарях учасники висловили зауваження до формату Обговорення, серед яких нестача часу та відповідей на деякі конкретні запитання, відсутність календарних строків виконання реформи тощо.

Загалом же з вільних коментарів ясно, що більшість учасників позитивно оцінили відкритий формат дискусії (40% з тих, що написали коментарі). Далі наводяться коментарі учасників дискусії, які допомагають краще зрозуміти сприйняття запропонованого формату (відповідь на запитання, що було для Вас найбільш цінним в Обговоренні):

  • «открытость дискуссии, ответы ведущих, которые обращали внимание участников на необходимость вклада каждого в реформе. Не ждать, а делать»
  • «диалог реален!»
  • «робоча група представлена високопрофесійними спеціалістами не байдужими до долі лікарів, пацієнтів, країни»
  • «можливість вільно спілкуватися з керівниками найвищого рангу в форматі діалогу»
  • «отримання інформації від безпосередніх авторів стратегії. Легкість в спілкуванні, доступність донесеної інформації, за що щиро вдячна».

Також учасники оцінили можливість отримати нову інформацію щодо реформи та можливість спілкування з колегами. Кілька коментарів стосувалося компетентності та високої мотивації стратегічної команди до проведення змін, наприклад, (була важлива) «впевненість і рішучість міністра та його колег щодо запровадження і втілення реформи».

Загалом учасники свідчать, що діалог удався. Медична спільнота отримала чіткий «меседж», що зміниться не тільки система, але вже змінився сам процес її змінювання.

інфографіка

 

М.Довгопол, член правління

ГО «Агенція змін «Перспектива»

5 thoughts on “Проаналізовано результати публічного обговорення проекту Стратегії у Харкові

  1. Добрый день !

    Уважаемый господин министр МОЗ Украины Александр Квиташвили , спасибо большое , 09.02.2015 г. Вы подписали приказ МОЗ о выдаче бланков больничных листов частнопрактикующим врачам , в связи с этим , скажите , пожалуйста , когда и где я (частнопрактикующий врач-терапевт и врач-гастроэнтеролог- ФЛП , Лицензия МОЗ Украины на мед. практику , плательщик Единого налога 5% , III группа) могу получить бланки этих больничных листов для выписывания их моим пациентам в случае их болезни ?

    Буду рада сотрудничеству с Вами по этому вопросу !

    С уважением ,

    ФЛП Дяченко Наталья Валентиновна , проведение медицинской практики по врачебным специальностям : терапия , гастроэнтерология , г. Киев , ул. Белорусская , 11-Д , 1-й этаж , кабинет №2 , тел. : (050)-999-23-30 , (063)-893-83-27 , вебсайт : http://www.DoctorDyachenko.ru , e-mail: Natasha_D7@ukr.net , Лицензия МОЗ Украины серия АЕ №459497 от 17.09.2014г. , плательщик Единого налога 5% , III группа .

  2. Надія

    Медичні працівники чекають реформ, але повинна бути їх раціональність. На мою думку, не тільки необхідно орієнтуватися на сімейного лікаря, а і на відпрацювання нормативів навантаження на лікарів-спеціалістів, їх кількості. Особливо необхідно переглянути показання для лікування у обласних лікарнях, також їх структуру.

  3. Олександр

    Уважаемый Александр Квиташвили!

    К сожалению, до сих пор сотрудникам реформируемой отрасли известны только ее общие черты.

    Несомненно, что реформа ставит задачи сокращения необоснованных расходов, включая и сокращения коечного фонда бюджетных учреждений.

    Это не только обосновано, но и логично, учитывая существующий порядок финансирования, основанный на «койко-днях» и оплате за «отработанное время».

    Не менее важной задачей должно быть также «выведение из тени» рынка медицинских услуг,
    а в связи с этим и снижение коррупционной составляющей в сфере здравоохранения.

    Однозначно, в связи с проведением реформ будет проводиться и сокращение штата сотрудников (в основном врачей)
    поликлиник и стационаров в бюджетных учреждениях.

    Одними из необходимых мер, которые помогут снизить социальную напряженность из-за увольнения сотрудников с одной стороны, приведут к «добровольному» переходу части врачей на работу в режиме «частной практики» с уплатой соответствующих налогов, а также способствуют увеличению числа рабочих мест и инвестиций без государственного участия, были бы следующие решения:

    1. Автоматическое получение (выдача) лицензии на медицинскую практику по специальности для всех врачей (медицинских работников), работающих в настоящее время в муниципальных или частных лечебных учреждениях, сотрудников медицинских университетов (НИИ) и временно не работающих специалистов (имеющих действующую квалификационную категорию).

    Обязательное условие – Лицензия не должна привязываться к какому-либо месту осуществления медицинской деятельности!

    2. Перевод всех медработников на работу по контракту (работающим в настоящее время заключить на 3 года, к примеру) с последующим конкурсным набором/замещением вакантных бюджетных должностей. Данная мера потребует постоянного совершенствования работы от персонала с одной стороны, а с другой позволит избавиться от нерадивых сотрудников, которых сейчас законно уволить невозможно.

    3. Законодательное обеспечение возможности заключения врачами индивидуального контракта для осуществления медицинской практики на базе муниципальных лечебных учреждений как напрямую с лечебным учреждением, так и путем заключения «трехстороннего» контракта с лечебным учреждением и страховой компанией.

    Пояснения:

    Лицензия на медицинскую практику – это собственно те самые «средства производства», которые «должны принадлежать народу», однако в настоящее время они принадлежат в основном лечебным учреждениям, поскольку лицензирование частной медицинской практики достаточно затруднено именно требованиями к месту осуществления деятельности и другими (коррупционными) факторами.

    На самом деле, консультация даже кардио- или нейрохирурга вовсе не требует наличия стерильной операционной, бактерицидной лампы, холодильника и шкафа с медикаментами для оказания неотложной помощи. Собственно говоря, консультация по документам может быть проведена даже на дому у пациента или через интернет (Кстати, выполнение инъекций на дому у пациента сотрудниками скорой помощи или медсестрой поликлиники – не является сегодня нарушением санитарных норм).
    В то же время, проведение медицинских (инвазивных) процедур в неприспособленном/несертифицированном помещении может быть поводом для административного наказания (штраф или даже отзыва лицензии).

    В свою очередь, имеющий лицензию врач должен иметь право заключать договор аренды с бюджетным или частным учреждением для осуществления практики по специальности в «соответствующем требованиям» помещении или с использованием сертифицированного оборудования учреждения.

    В амбулаторных учреждениях в аренду могут сдаваться либо свободные на данный момент помещения, либо помещения будут арендоваться в «нерабочее» время.

    При этом учреждение получает дополнительные средства от аренды, расширяет объем оказываемой помощи за счет привлечения других специалистов, а также дает возможность пациентам получить помощь в вечерние часы и, вполне возможно, в выходные дни.

    В стационарах частнопрактикующий врач может проводить лечение профильных пациентов не «отрабатывая часы», не получая зарплаты от учреждения; его доход определяется индивидуальным контрактом с пациентом или страховой компанией (пациента).

    При этом он будет заинтересован в максимально скорой выписке пациента на амбулаторное лечение.
    Оплата учреждению за лечение пациента проводится страховой компанией, самим пациентом или его работодателем (в зависимости от условий).

    Перейти на такой вариант практики будет выгодно в первую очередь врачам, на услуги которых и сейчас имеется высокий спрос (и они сейчас получают доход, который невозможно задекларировать).
    Выведение доходов из тени в существенной мере поможет скорее и снизить стоимость услуг за счет исключения «платы за риск» и унифицирования их стоимости.

    За счет освободившихся «ставок» учреждение сможет существенно повысить зарплату зав. отделениями, и одному-двум ординаторам, которые будут обязаны лечить/контролировать лечение «бюджетных» пациентов врачами-интернами (и врачами, не имеющими квалификационной категории, либо не желающими работать индивидуально).

    И в амбулаторных учреждениях, и в стационарах, одним из условий заключения договора аренды/сотрудничества может быть также и оказание медицинской помощи фиксированному (минимальному!) числу «бюджетных» пациентов с соответствующей оплатой за счет учреждения или страховой компании.

    С юридической точки зрения (и с точки зрения борьбы с коррупцией), у главного врача не должно быть каких либо оснований для отказа в заключении таких договоров с врачами частной практики.

    При наличии условия участия в лечении (ограниченного числа) бюджетных больных или оказания неотложной помощи (ночных дежурств), в интересах администрации больницы привлечь максимальное количество частных врачей для работы на их базе.

    Кроме того, каждый такой врач «приводит» своих пациентов, лечение которых оплачивает страховая компания, что будет наиболее важным в процессе выживания и развития учреждения.

    В случае несоблюдения врачом стандартов лечения, администрация может ходатайствовать об отзыве лицензии или внеочередной аттестации.

    Страховая компания, как и любой другой хозяйствующий субъект, заинтересована в снижении издержек при лечении застрахованных пациентов, поэтому будет заинтересована в заключении договоров на лечение с лечебными учреждениями, оказывающими наиболее качественное лечение. Но в случае явной выгоды от привлечения определенных частнопрактикующих специалистов, должна иметь право на выбор (заключение контракта) именного этого специалиста для лечения своих пациентов в указанном учреждении.

    Сложные вопросы:
    Проблемы могут возникать в первую очередь там, где ограничено число профильных специалистов, особенно в сельских районах.
    Тем не менее, даже в условиях сельского здравоохранения, врач или средний медработник должен иметь право выбора – совмещать еще на 0,5 ставки в бюджетном учреждении и работать за зарплату, либо в «свободное» время вести частную практику.

    Логично предположить, что может сложиться ситуация, когда в основное время врач будет работать «строго по нормативам», оставляя большую часть пациентов для частного приема

    В этом случае, наконец-то встанет вопрос о том, насколько необходимы существующие на сегодня нормативы и требования по проведению многочисленных «медосмотров» (медосмотр узких специалистов перед вакцинацией детей до года, осмотры узкими специалистами детей в школах и пр.), поскольку адекватно обученный семейный врач может и должен выявлять большинство из заболеваний, который могут быть выявлены при таком профосмотре.

    Целесообразно будет пересмотреть практику выдачи больничных листов, поскольку пациентам с явно длительным сроком лечения (тяжелые травмы, онкологические заболевания, инвалидизирующие заболевания) вовсе нет нужды «оплачивать прием врача» только для того, чтобы продлить больничный лист (сейчас, к примеру, химиотерапевт проводит лечение больного амбулаторно, а для продления больничного пациент вынужден дополнительно посещать свою поликлинику). Стоит пересмотреть практику 100% возмещения по больничным листам, с тем, чтобы пациентам выгоднее было быстрее вернуться к работе, а не отсиживать дома «средние сроки» нетрудоспособности и расходуя “бюджетные средства” на визиты для продления больничного листа.

    Новые рабочие места и инвестиции:
    Знания врача – это самое ценное, т.е. частнопрактикующему врачу экономически эффективней осуществлять именно медицинскую деятельность вместо «бумажной».

    Исходя из этого, выгоднее будет использовать для письменной работы секретарей, который будет набирать тексты выписок, заключений и т.п., надиктованные врачом, вызывать/назначать визиты пациентам и пр.

    В огромном числе случаев, при проведении рутинных операций хирург не нуждается в наличии помощника-хирурга, ассистентом может быть специально обученный средний медперсонал (в США – scrub-tech) , поэтому экономически будет выгоднее нанимать на работу таких техников, вместо второго хирурга (снижается стоимость затрат, увеличивается число «доступных» хирургов).
    Измерять остроту зрения может (и должен!) специально обученный техник (даже не медсестра!) и т.п.

    Достаточно привлекательным бизнес-проектом будет организация специализированных лечебно-диагностических комплексов с наличием подготовленных специально для аренды помещений, имеющих все необходимые (лицензионные) требования и оборудование.

    Масштабным (и крайне необходимым!) инвестиционным проектом будет создание Страховой компании, занимающейся страхованием гражданской ответственности врачей! (к слову, на страховые взносы у хирурга в США может уходить до 30% зарплаты)

    Наверно, не менее важным фактором данных предложений является то, что они не требуют никаких материальных вложений от государства, однозначно гарантируя налоговые поступления и снижение финансовой нагрузки на бюджет за счет зарплат тех медработников, кто перейдет в частную практику.

    Есть еще немало мер, которые необходимо внедрить для оптимизации отрасли, но первым шагом необходимо дать медицинским работникам возможность самим распоряжаться своим трудом

  4. Доброго дня !
    Шановний пане міністр МОЗ України Олександр Квіташвілі , лікар-терапевт і гастроентеролог ФОП Дяченко Наталя Валентинівна звертається до Вас з проханням вирішити питання надання бланків офіційнопрацюючим згідно Ліцензії МОЗ України приватнопрактикуючим лікарям та прописати це офіційно в Інструкції-наказі про Експертизу тимчасової непрацездатності , що лікар одноособово може отримувати бланки листків непрацездатності та самостійно їх виписувати на необхідний термін , щоб Департамент Охорони Здоров’я м. Києва зміг ці бланки офіційно видавати сьогодні лікарям-ФОП за їх заявками на ці бланки , але зараз цей наказ не діє і бланки Департамент не видає лікарям-ФОП !!!!!!

    Пришліть в ел. вигляді мені , будь-ласка , цей наказ-розпорядження , який Ви подписали “09” лютого 2015р.про видачу бланків лікарям-ФОП і оповістили про це всі ЗМІ України і пацієнти приходять до мене і кажуть , що я могу вже виписувати лікарняні у разі хвороби моїм пацієнтам !!!!! Де правда ?????

    Скажіть , будь-ласка , До кого ще мені потрібно звернутися , щоб нарешті вирішити це просте питання , але дуже важливе , бо воно недає право працюючому пацієнтові на вільний вибір хорошого лікуючого лікаря і в тому числі працюючим пацієнтам від Страхових компаній , що застраховані роботодавцями ????!!!!!

    Буду рада співробітництву з Вами по цьому питанню!

    З повагою ,

    ФОП Дяченко Наталя Валентинівна , провадження медичної практики за лікарськими спеціальностями : терапія , гастроентерологія , 04119 , м. київ , вул. Білоруська, 11-Д , 1-й поверх , кабінет №2 , тел.:(050)-999-23-30 , (063)-893-83-27 , ел. пошта: Natasha_D7@ukr.net , вебсайт: http://www.DoctorDyachenko.ru , є платником Єдиного податку III група , Ліцензія МОЗ України на медичну практику серія АЕ №459497 від 17.09.2014р.

  5. Д. Левик

    Поки ви не почнете з кадрових змін, важко провести реформи. Поміняйте головних лікарів великих лікувальних закладів – обласних лікарень, обласних диспансерів, медичних центрів, де процвітає корупція. За влаштування на роботу беруть десятки тисяч доларів. Поміняйте ректорів медичних університетів, деякі з них ще за радянської влади були керівниками медвузів і брали великі хабарі та працюють до сьогодні. В цих університетах корупція і тепер процвітає і молоді студенти отримують перші уроки корупції.Пишу, бо дуже добре знаю ту систему .

Написати відповідь до Наталья Скасувати відповідь

Ваша email адреса не опублікується. Обов'язкові для заповнення поля позначені *

Ви можете використовувати HTML теги та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

очистити формуВідправити